ПОПРЯСТИ, ДУ́, ДЕ́Ш,
Попрясти, ду́, де́ш, гл. Спрясть. На тобі круг прядіва: щоб ти його пом’яла, потіпала і в мички помикала і щоб попряла. Рудч. Ск. II. 44.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 340.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ПОПРЯСТИСЯ, ДУ́СЯ, ДЕШСЯ, →← ПОПРЯНИК, КА,